Чим сьогоднішня криза відрізняється від попередніх і як підприємцям зберегти бізнес?
Карантин, запроваджений урядом для збереження нашого здоров‘я, виявився травмуючим фактором для економіки.
Восени Кабмін пророкував зростання ВВП на 4,8%. Ситуація змінилася навесні. Якщо українцям доведеться сидіти вдома до літа, падіння ВВП сягне 4%, а середній курс долара буде 29 гривень. Це оптимістичний сценарій, згідно з прогнозом інвестиційної компанії Dragon Capital. Аналітики зазначають: із тривалим продовженням карантину ВВП може впасти до 9%, а долар коштуватиме 30-35 гривень.
«Коронавірусна» криза інакша, порівняно із кризами у 2008—2009 роках та 2014-му. 12 років тому на світових ринках відбувся шок попиту через падіння вартості акцій і банкрутства банків. Люди почали більше заощаджувати. У 2014 році обвал української економіки стався через війну з Росією. В обох випадках було проблематично забрати доларові депозити — Національний банк України вводив валютні обмеження. Цього разу установа не розглядає введення жодних перешкод.
Хто ще готовий витрачати, не можуть цього робити через обмеження: заборонено відвідувати ресторани та кав'ярні, спортзали, салони краси й торгові центри; неможливо подорожувати. На четвертий тиждень карантину вартість доставки із закладів громадського харчування зростає пропорційно попиту, говорять аналітики Нацбанку. Втім, заощаджень меншає з кожним днем ізоляції. За результатами опитування Info Sapiens, у більшості громадян, які втратили доходи за березень, коштів вистачить до кінця квітня. Дослідження показує, що кожен десятий працівник цієї весни залишився без роботи.
Орендодавці пішли назустріч клієнтам (не всі)
Найбільше від кризи потерпають роздрібна торгівля, сфера розваг, транспорт, будівництво, готельно-ресторанний бізнес. Фахівець із нерухомості Ігор Балака з гордістю згадує показники українського ринку за лютий — цей місяць виявився найкращим за кількістю угод із нерухомості у порівнянні з аналогічним періодом з 2009 року. Доступні іпотечні програми дозволили розпочати масштабні будівельні проєкти у житловому й офісному секторі. Зараз ринок заморожений.
«Цього та наступного року за заявленими проєктами у Харкові планувалося ввести в експлуатацію до 100 тисяч квадратних метрів офісних площ. Більшість цих проєктів знаходяться на початку або в середині роботи. Ті, у кого не було фінансової подушки, швидше за все не добудують без допомоги держави. Великі компанії протримаються до чотирьох місяців, у дрібних — часу обмаль», — стверджує Ігор Балака.
На період карантину для підприємців відтерміновується сплата єдиного соціального внеску, а податкова не буде перевіряти їх до 31 травня.
Однак бізнесам знадобиться час для повернення до минулих обсягів виробництва та стабільного заробітку. За інформацією Спілки українських підприємців, поточних запасів вистачить не більш як на місяць. Розуміючи це, у секторі комерційної нерухомості більшість орендодавців знизили ціни на оренду приміщень.
За словами Ігоря Балаки, торгівельні центри й практично всі магазини отримали знижки у межах 50-100%. Однак, знижки не торкнулися продуктових магазинів, пунктів доставок та аптек. Супермаркети, аптеки та фармакологічні підприємства в нинішню кризу ще легко відбулися — і для них знижка складає до 15%.
Істотно ситуація погіршилась у частини орендарів офісних приміщень. Для них власники нерухомості знизили орендні ставки від 25 до 50%.
«Орендодавці не хочуть втрачати клієнтів і потім шукати нових. Усі розуміють, що ситуація на ринку непередбачувана, і не ясно, скільки орендарів буде у майбутньому. Іноді максимум, на що йшли власники — зниження орендної плати на суму податку на нерухомість і на суму платежів за земельним податком», — розповідає експерт.
Бізнес потребує кредитного «плеча»
В умовах вітчизняної фінансової системи у підприємців практично немає варіантів для підстраховки, вважає Сергій Позняк, керівник фінансового сервісу підтримки малого та середнього бізнесу.
«У країнах зі стабільною економікою фінансова система двоскладова: є класичний банкінг і небанківські фінансові установи. За обсягом активів вони приблизно однакові, і в кризові моменти страхують один одного, — пояснює Сергій Позняк. — На жаль, в Україні переважають банки, і в кризові моменти вони можуть згортати фінансування. Тому у кожного бізнесу має бути план «Б» — стратегія фінансової безпеки».
Великі фірми зазвичай покладаються на стабілізаційний фонд, і у скрутні часи виживають за рахунок цих накопичень. Малий підприємець не може собі таке дозволити. Тому фахівець радить заздалегідь домовитися з фінансовим сервісом про створення подушки безпеки. Наприклад, фіксований відсоток від заробітку, який зберігатиметься на рахунку підприємця. Бізнеси також можуть об'єднатися та поповнювати спільні заощадження. Якщо в одного з'являються проблеми з грошима, колеги страхують.
Щоби вийти з кризи, треба розуміти, куди хочеш прийти
Чеширський Кіт на питання Аліси «Як мені вибратися звідси?» сказав: «Усе залежить від того, куди ти бажаєш потрапити». «Та куди завгодно, лише б подалі звідси», — відповіла дівчина. Тоді міфічна істота просто порадила: йди куди-небудь, і рано чи пізно кудись прийдеш. Підприємці зараз почуваються ніби та Аліса у Країні Див. Кожен має розібратися, куди хоче рухатися. Від цього залежатимуть подальші плани.
Експерт з розвитку бізнесу В’ячеслав Крицин вважає, що кожен підприємець має власний шлях виходу з кризи. Питання в тому, як він ставиться до ситуації: вимушено згортає виробництво чи бачить можливість для створення нового продукту.
«Криза змінює наші потреби. Значить, варто подумати про розвиток довгострокових відносин зі споживачем. У цій ситуації потрібно дивитися на кожного клієнта окремо, послідовно давати йому більше, ніж він очікує. Криза — це не новий феномен, вона супроводжує розвиток будь-чого. Подібно до живого організму, продукт народжується, росте, в'яне та вмирає. Рано чи пізно настає час для зняття продукту з продажу. Якщо самотужки до цього не готуватися, це за нас зроблять обставини», — робить висновок В’ячеслав Крицин.
На його думку, зараз треба скорочувати дистанцію між продавцем і споживачем. З одного боку, зробити це безпечним в умовах пандемії, з іншого — виховати лояльних клієнтів на майбутнє. Погляньте на роботу онлайн-сервісів: одні надсилають замовлення до поштового відділення, другі — безоплатно кур'єром, треті — мінімізують усі контакти й залишають пакунок під дверима квартири, телефоном повідомляючи про посилку.
Які шляхи розглядають харківські підприємці?
Співзасновник кав’ярні-клубу настільних ігор Pakufuda Антон Шигімага разом із колегою Лілією Мунтян взялися розвивати свою інтернет-крамницю. Вони мають сторонній прибуток, який допомагає підтримувати бізнес.
Заклад відкрився в січні, а 17 березня довелося піти на карантин. Кав’ярня налагодила доставку випічки та ігор.
«Прибутки у нас впали приблизно на 80-85%. У нас і видатки впали, начебто чистого прибутку має бути більше, але все одно працюємо в нуль із мінімальним плюсом, — розповідає співвласник. — Маленька кав'ярня у Харкові залежить від світових трендів. Якщо зараз припиняться або ускладняться поставки кавових зерен, то це відобразиться на ціні напоїв. Більшість настолок у нас із-за кордону, і платимо ми за них у валюті. Якщо курс зростатиме, це також позначиться на їхній вартості».
Криза стимулювала стилістів і дизайнерів також перенести роботу в онлайн. Марина Лосєва, фешн-аналітикиня й засновниця освітнього проєкту Ukrainian Fashion Education Group, разом із колегами працює над створенням першого в Україні 3D фешн-шоу. Колекція та показ брендів будуть віртуальними. UFEG пощастило: онлайн-курси команда готувала з моменту відкриття фешн-школи, тому на карантині їм було легше запустити віртуальні заняття.
«Зараз на ринку фешн-послуг відбувається природний відбір: якщо до сьогоднішнього дня ти був недостатньо професійним і гнучким, то ризикуєш втратити роботу», — говорить Марина.
За інформацією YouControl, від карантину виграли вітчизняні виробники фармацевтичних препаратів і матеріалів, парфумерно-косметичних засобів, мінеральних добрив. За кількістю відкритих компаній, наприклад, із 15 березня по 15 квітня 2019 року була створена лише одна фармацевтична компанія. У той самий час 2020 року налічувалося вже сім компаній.
За умови якісного менеджменту ці сфери продовжать розвиватися та створюватимуть нові робочі місця. Під час кризи 2014-го так відбулося з IT та агросектором.
Сподівання
«Можна очікувати на заходи для підтримки найбільш уражених секторів — оптової торгівлі, оренди нерухомості, будівництва, транспорту. Можливо, також буде продовження пільг зі сплати податків і зборів, які не залежать від оборотів. Ті ж ЄСВ для ФОПів, включно з найманими співробітниками, плата за землю й податок на нерухомість», — прогнозує радник Центру економічної стратегії Дмитро Горюнов.
Зріс дефіцит бюджету. Чиновники сподіваються на фінансову допомогу Міжнародного валютного фонду. Організація планує підтримати країни, які найбільше потерпають від кризи під час пандемії. Україна може отримати від донорів 6-7 мільярдів доларів, якщо МВФ не змінить правила. Основні вимоги Фонду — прийняти закон про ринок землі тазакон щодо удосконалення регулювання банків (його у народі прозвали «антиколомойським»).
Із першим справились: з липня 2021 року українці зможуть купувати та продавати землю, пізніше це стане доступним іноземцям. До законопроєкту про банкінг депутати подали 16 тисяч правок — і це рекорд в українському законодавстві. Документ очікує на виправлення. Прийняття цього закону розблокує перший транш МВФ.
«Більшість недоотриманих коштів пов’язана не з податковими послабленнями, а з загальним спадом економіки та, можливо, із занадто оптимістичними параметрами бюджету, — вважає Горюнов. — Справжню суму недоотриманих коштів ми дізнаємось пізніше. На сайті Державного казначейства є звітність про виконання бюджету лише за січень і лютий. Зміни до бюджету на 2020 рік Верховна Рада прийняла 13 квітня. Ними передбачається зменшення доходів майже на 120 мільярдів гривень».
Президент заявив про створення Стабілізаційного фонду для протидії коронавірусу з капіталом у 113,9 мільярда гривень. Кошти з нього підуть на підтримку лікарів, вчителів, пенсіонерів, безробітних, а також на допомогу бізнесу. Планується надавати спрощені кредити малому та середньому бізнесу за програмами 5-7-9%
Україна виходитиме з карантину поступово. Кабінет міністрів подовжив обмеження до 22 травня, а для деяких підприємців з 11 травня запроваджують послаблення. Водночас прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що карантин можуть подовжити й після 22 травня.
Цей період виявився тестом на міцність для малого бізнесу. Тому ми запустили спецпроєкт медійної допомоги харківським компаніям і дізнаємось, як карантин вплинув на них.
Матеріал опубліковано в рамках програми Media Emergency Fund, яку реалізує Львівський медіафорум, за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.
ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО, щоб бути в курсі свіжих новин
